Open Access в Україні

В Україні політика відкритого доступу затверджена на законодавчому рівні. У 2007 році вона з’явилась як частина “Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні 2007-2015 рр.”. Відтак, всі дослідження, що фундуються державним коштом, повинні бути у відкритому доступі.

“…При створенні загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів забезпечити:

[…]

створення необхідної технічної і технологічної інфраструктури, електронних інформаційних ресурсів в архівах, бібліотеках та музеях, науково-дослідних установах з визначенням вимоги щодо обов’язкового зберігання в єдиному електронному форматі результатів наукової діяльності та забезпечити вільний доступ до результатів наукових досліджень, створених за рахунок коштів Державного бюджету України…” 

(з Закону України Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки)

З того часу було проведено низку заходів та створено різні проєкти з підтримки та промоції політики Відкритого доступу в Україні. До найбільших можна віднести проєкт ELibUkr («ЕЛІБУКР: Електронна бібліотека України»), створений у 2008 році, консорціум якого налічує вже 36 українських університетів. Головною ідеєю проєкту є об’єднання зусиль  університетської спільноти України задля доступу до світової наукової інформації та інтеграції української науки до світової академічної спільноти. 

Іншим масштабним проєктом Open Access є організація EIFL, яка в Україні, спільно з Асоціацією “Інформатіум-Консорціум”, проводить тренінги, консультації та допомагає бібліотекам створювати власні електронні репозитарії з відкритим доступом. 

Неодноразово політика відкритого доступу була підтримана заявами та маніфестами українських бібліотекарів та ректорів університетів, зокрема під час міжнародних конференцій в Криму у 2009 та 2012 роках (Crimea Open Access Manifesto). Офіційно в різних наукових інституціях в Україні було прийнято більше 20 документів, які регулюють політику відкритого доступу. (http://roarmap.eprints.org/view/country/804.html)

Здебільшого, відкриті репозитарії розвиваються при академічних інституціях та дослідницьких державних установах. З 2007 року було створено більше сотні електронних архівів (джерело: Registry of Open Access Repositories), а кількість інституцій з проєктами Open Access щороку зростає.

Станом на сьогодні, в системі DOAJ (Directory of Open Access Journals) налічується 355 українських відкритих періодичних видань, доступних для науковців та студентів. Цей показник є одним з найкращих в Європі. 

Завдяки зусиллям Інституту програмних систем НАН України, Житомирського державного університету імені Івана Франка, та Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України створено централізовану систему пошуку в українських відкритих репозитаріях (http://oai.org.ua/), до якої може долучитися кожна електронна бібліотека.

З березня 2020 року пошукова система і база даних наукових цитувань OPEN UKRAINIAN CITATION INDEX була інтегрована з вмістом відкритої бази даних Unpaywall. Відтепер понад 25,5 млн легальних безкоштовних наукових публікацій стануть доступні для дослідників.