180 років від дня народження Марка Кропивницького

180 років тому народився талановитий український письменник, драматург, театральний режисер і актор Марко Кропивниицький. З ім’ям Марка Кропивницького, найперше, пов’язана історія створення українського професійного театру у 1881-1882 р.

«Не було в нас до Кропивницького постійного українського театру. Що правда, різні мандрівні польсько-московсько-українські трупи виставляли, між іншим, і українські п’єси, але ж це ще не був український театр. Створив його аж Кропивницький і його гурток.» – В. Сімович.


Діяльність М. Кропивницького припадає на час занепаду української національної думки й заборони української мови московським царським урядом (Емський указ 1876 р.). Через те й український театр, такий як його створив Кропивницький, мав в історії нашого національного розвитку величезне значення. Український театр був тим місцем, звідки публічно лунало рідне слово, що викликало велике захоплення серед українців. В. Сімович згадує: «…усе те не тільки викликало велике захоплення між земляками, але й здобувало для нової інституції велике поважання між чужинцями-ворогами, і найважніше, підносило в нас самих національну самоповагу.»Будучи талановитою людиною та провідною постаттю української сцени, М. Кропивницький виховав багатьох українських професійних акторів театру, зокрема: М. Заньковецьку, М. Садовського, П. Саксаганського, Г. Затиркевич-Карпинську, М. Садовську-Барілотті, І. Загорського, Н. Жаркову, О. Маркову та багатьох інших.


Ним написано багато творів, що мають велику мистецьку цінність, поставлено безліч відомих та менш відомих п’єс. Серед них: «Дай серцю волю, заведе у неволю» (1863), «За сиротою і бог з калитою, або ж несподіване сватання» (1871), «Невольник» (1872, за поемою Тараса Шевченка), «Пошились у дурні» (1875) – «шутка-оперетка» створена драматургом у Галичині, «Доки сонце зійде, роса, очі виїсть» (1882), «Глитай, або ж павук» (1882) та інші.


Також до вашої уваги прижиттєві видання М. Кропивницького з фондів нашої книгозбірні: «По ревізії» (1882) – цю п’єсу вважають однією з найвдаліших комедій письменника, «Титарівна» (драма видана у Львові 1892 р., за твором Т. Шевченка) та збірники творів, що вийшли друком у Харкові 1885 та 1903 рр.