Щодня запитуй себе: “Що я зробив для України?”

Сьогодні, 17 червня минає 90 років від дня народження відомого українського дисидента, правозахисника і політв’язня, почесного громадянина Львова Михайла Гориня (1930-2013).

Народжений та вихований у родині патріотів Михайло Горинь усе своє життя невтомно боровся за незалежність України. Незважаючи на постійні арешти та переслідування, він продовжував свою справу, втілював свою ідею та мрію мільйонів українців не шкодуючи здоров’я.

Біографічна довідка:

Навчаючись у Львівському університеті на філологічному факультеті (відділ логіки і психології) М. Горинь підтримував зв’язки з ОУН, розповсюджував антирадянські листівки, друкував власні статті про національну політику, був виключений з університету через відмову вступити у комсомол, але згодом повернувся до навчання.

Михайло Горинь. Джерело: www.istpravda.com.ua

У 1954 – 1961 рр. працював учителем логіки, психології, української мови та літератури, директором шкіл Дрогобицького району, а в 1957 році, зокрема в селі Нагуєвичі, де зумів поєднати адміністративну і педагогічну роботу з увагою до творчості Івана Франка. М. Горинь став автором низки методичних розробок для вчителів, статей у галузі психології праці. Він готував дисертацію, склав кандидатський мінімум. Але змушений був залишити науку задля більшого. Він сам згадує:

« Ті 1961 – 1963 роки, я би сказав, були піком псевдодемократизації у хрущовському варіянті. Зустрічі з інтеліґенцією Львова переконали мене, що знову треба відкласти свої наукові аспірації і взятися за набагато важливіші, ніж наука, справи – пробувати відродити українське в Україні, відродити українство і думати, як українському народові вискочити з тих лещат, у яких він опинився. » 

Активний шістдесятник у 1962 р. налагодив контакти з І. Світличним, І. Дзюбою, І. Драчем та іншими представниками національно-визвольного руху. Організовував розповсюдження політичної літератури, яка видавалася за кордоном, та самвидаву. У серпні 1965 р. заарештований за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди. У квітні 1966 р. – засуджений на шість років таборів суворого режиму. Висланий у Мордовію разом з братом Б. Горинем, І. Гелем, М. Осадчим і М. Зваричевською. У 1981 р. М. Горинь заарештований вдруге та відправлений на Урал. Його оточення в ув’язненні, це патріоти та однодумці: В. Стус, М. Сорока, Л. Лук’яненко, О. Тихий, В. Марченко, Ю. Литвин, М. Руденко та багато інших ідейних побратимів, що віддали свої життя за відродження всього українського.

Михайло Горинь та В’ячеслав Чорновіл, кінець 1980-х років, Джерело: www.istpravda.com.ua

Будучи одним із лідерів правозахисного і національно-визвольного руху, Михайло Горинь бере активну участь у діяльності Української Гельсінкської групи, створеної 1976 р. Разом із В. Чорноволом та братом Богданом Горинем він розробив «Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки», що була оприлюднена 7 липня 1988 р. на 50-тисячному мітингу у Львові. У вересні цього ж року М. Горинь організував і очолив Робочу групу захисту українських політв’язнів, яка увійшла до міжнародного комітету захисту політв’язнів.

М. Горинь ініціював і організовував найбільші загальнонаціональні акції, що сприяли об’єднанню українців і призвели до проголошення та утвердження незалежності України. Саме Михайлові Гориню належить ідея проведення 22 січня 1990 року, у день Соборності України, «живого ланцюга» від Львова до Києва, коли сотні тисяч людей взялися за руки і з’єднали Львів із Києвом.

«Ми їхали під синьо-жовтими прапорами, то бабусі вздовж доріг падали на коліна, молилися. Вони пам’ятали ще Українську Народну Республіку. І ось вона повертається! Або – дитяча дипломатія. Це теж була його ідея: посилати діточок із Донеччини, з Луганщини на Різдво і Великдень у Галичину. І навпаки – діток з Галичини з колядками, з щедрівками везти на канікули на Донеччину », – згадує публіцист Василь Овсієнко, ідейний побратим Михайла Гориня. А Степан Ревуцький додає: « Такі яскраві, могутні особистості, як М. Горинь, могли б бути і президентами, і міністрами… але, на превеликий жаль, пострадянська доба по-своєму зводить прорахунки з тими, хто в часи неволі двигав на собі важкого хреста Свободи. »

До вашої уваги документи, статті, спогади Михайла Гориня та його соратників, що зберігаються у фондах нашої бібліотеки. Також, у нас зберігається частина власної бібліотеки Богдана Гориня. Колекція складає 4433 книг. Це – українознавча, історикознавча, мистецтвознавча, філософська література та періодичні видання.