Ілюстрована хроніка битви під Бродами

Напередодні 76 річниці битви під Бродами (13 – 23 липня 1944 р.), відомої в радянській історіографії під назвою “Бродівський котел”, до фонду Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка надійшов книжковий авторський дар Андрія Квасецького “Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13 – 23 липня 1944 р.). Складена на основі розсекречених журналів бойових дій, донесень і звітів штабів червоноармійський військових частин та з’єднань 1-го Українського фронту. Містить 150 ілюстрацій. – Чернівці: Зелена Буковина, 2020. – 648 с.”.

Пропонована хроніка присвячена одній з найбільших битв на українських землях під час Другої світової війни в районах Бродів, Горохова, Радехова, Кам’янки-Бузької, Буська і Золочева. Використані документи дозволяють наблизитися до реальних оцінок і співвідношення сил і результатів збройної боротьби радянських та німецьких військ, місця і ролі в цих подіях української дивізії “Галичина”.

Зі слів автора, то “пропонована праця – не спроба переписати історію. Це, насамперед, намагання хоча б частково уточнити пропаговані впродовж десятиліть версії подій, заповнити пропущені, доповнити обрізані і відновити вирвані сторінки історії битви”. Цікавим є факт, що учасником цих подій був Михайло Кирилович Івасюта – професор та завідувач кафедри УРСР Львівського університету, який у роки війни був сержантом 16-ї самохідно-артилерійської бригади. Позаяк саме його 2-й дивізіон під командуванням майора Паюка 20 липня 1944 року прийняв нерівний бій на схилах Жулицької гори (висота 366.0). Андрій Квасецький у 1975 р. як учень випускного класу Жуличівської школи мав нагоду поспілкуватися із ветеранами війни у т. ч. з М. Івасютою. “Однак сам Михайло Івасюта не особливо акцентував на перемозі. Він більше говорив про жертовність бойових товаришів, зокрема тих, що не згадані у надрукованих спогадах, про драматизм і жорстокість бойових дій. А наприкінці своєї розповіді з певним почуттям ніяковості уточнив, що в результаті бою 2-й дивізіон змушений був відступити з Жулицької гори і прориватися з оточення в напрямку Золочева…” – зазначив А. Квасецький. Тоді школяру хотілося запитати у ветерана-фронтовика: “А як же тоді бути з “перемогою”?”. Добре було зрозуміло, що “як ветеран, а до того ж фаховий історик, він знає дуже багато цікавого і невисвітленого про Бродівську битву, але не хоче, чи точніше, не може про все розповісти.”

Коли А. Квасецький обрав професію журналіста, то більше переконувався в тому, що при зустрічі з людьми різної величі і доль у радянський час, то вони намагалися керуватися правилом: “Не все говори, що знаєш, але думай, що говориш”.
До слова зазначимо, що Андрій Квасецький є випускником факультету журналістики Львівського університету, перекладач, книговидавець, відомий краєзнавець Золочівщини. Цінні дари його історико-екологічного видавництва “Зелена Буковина” неодноразово поповнювали фонд Наукової Бібліотеки.

У найближчий час усі зацікавлені читачі зможуть використовувати також електронною версією “Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13 – 23 липня 1944 р.)”.

Приємного читання!
Леся Купин