Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка є однією з найбільших і найдавніших наукових бібліотек України. Заснована 1608 року як книгозбірня львівського Єзуїтського колегіуму.


Загальний фонд бібліотеки на сьогодні налічує понад три мільйони видань, 120 тисяч з яких – унікальні стародруки та рукописи. Найстаріша пам’ятка датована ХІІІ століттям.

Фонди бібліотеки:

  • Фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних видань;
  • Фонд книгозберігання;
  • Фонд періодичних видань;
  • Фонд науково-бібліографічного відділу;
  • Фонд навчальної літератури;
  • Резервний та обмінний фонди.

У бібліотеці зберігаються численні унікальні видання й ману­скрипти. Зокрема у фондах бібліотеки є книжки з особистої бібліотеки фран­цузького кардинала Мазаріні, французь­кого короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда ІІ, гетьмана Івана Мазепи.

У кінці XVIII століття наукова бібліотека університету була єдиним держав­ним депози­тарієм доку­мен­тів Речі Посполитої, тож з лікві­да­цією держав­них і церковних установ документи і книги пере­давали саме сюди. У той час до книгозбірні потрапили стародруки із 147‑ми лікві­дованих монасти­рів, зокрема й зі Скита Маняв­ського.

Від 1807 року бібліотека отримувала обов’язковий примірник періо­дичних та наукових видань, які з’явля­лися на території держави. Це правило діяло до 1939 року. Тому фонд періодики в цій бібліо­теці є най­­більшим в Україні.

Протягом австрійського періоду в історії Львова бібліотека комплекту­­валася над­ходжен­нями із території всієї Австро-Угорщини.