Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка є однією з найбільших і найдавніших наукових бібліотек України. Заснована 1608 року як книгозбірня львівського Єзуїтського колегіуму.
Загальний фонд бібліотеки на сьогодні налічує понад три мільйони видань, 120 тисяч з яких – унікальні стародруки та рукописи. Найстаріша пам’ятка датована ХІІІ століттям.
Фонди бібліотеки:
- Фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних видань;
- Фонд книгозберігання;
- Фонд періодичних видань;
- Фонд науково-бібліографічного відділу;
- Фонд навчальної літератури;
- Резервний та обмінний фонди.
У бібліотеці зберігаються численні унікальні видання й манускрипти. Зокрема у фондах бібліотеки є книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда ІІ, гетьмана Івана Мазепи.
У кінці XVIII століття наукова бібліотека університету була єдиним державним депозитарієм документів Речі Посполитої, тож з ліквідацією державних і церковних установ документи і книги передавали саме сюди. У той час до книгозбірні потрапили стародруки із 147‑ми ліквідованих монастирів, зокрема й зі Скита Манявського.
Від 1807 року бібліотека отримувала обов’язковий примірник періодичних та наукових видань, які з’являлися на території держави. Це правило діяло до 1939 року. Тому фонд періодики в цій бібліотеці є найбільшим в Україні.
Протягом австрійського періоду в історії Львова бібліотека комплектувалася надходженнями із території всієї Австро-Угорщини.